Вхід/Реєстрація

Наша школа

Девіз школи
За видноколом видно коло,
Допоки б'ється серце - йди,
Усе життя, по суті, школа,
Й легкого іспиту не жди.


Гімн школи

Рідна школо, ти чудова,
Ти для мене другий дім.
Сорок восьма, рідна школо!
Тобі співаемо цей гімн.
З тобою разом ми зростаєм,
Нам віддаєш свої знання,
Разом дитинство проводжаєм
І починаємо доросле життя.
Найкращі почуття мене переповнюють,
Коли я згадую шкільні роки,
Учительку ласкаву та привітну,
Що вперше посміхнулася мені.
Ми виростаєм і може доля наша
Нас розєднає, але вірю я,
Завжди ми будем згадувати разом
Хвилини нашого найкращого життя.

 

Розрахунковий рахунок:

БО Благодійний фонд

"Нове покоління міста Херсона"
НВК №48 р/р 26003052205284
Код ЕДРПОУ 40450494
МФО 352479
ПАТ КБ "Приватбанк" м.Херсона

Освітня програма Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу № 48

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

на 2019/2020 навчальний рік

Розділ 1

Призначення школи та засіб її реалізації

 

Призначення школи полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону школи, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова досвідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме

  • уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичнийсвітогляд;
  • надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичноїтощо);надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;
    • поглиблене вивчення окремихпредметів;
  • оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;
    • надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніхпослуг.

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнівдо самоосвіти, саморозвитку, самовдосконаленнятощо.

Реалізація освітньої програми школи здійснюється через три рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки;

базова середня освіта тривалістю п’ять років; профільна середня освіта

тривалістю три роки.

 

Розділ 2

Опис "моделі" випускника школи

 

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

 

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та прийматирішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

  • випускник школи добре проінформована особистість;
  • прагне до самоосвіти тавдосконалення;
  • готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади,держави;
  • є свідомим громадянином, готовим відповідати за своївчинки;
  • свідомо ставиться до свого здоров’я тадовкілля;
  • мислить креативно, використовуючи увесь свій творчийпотенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник старших класів має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей;дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціальногодобробуту.

Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.

 

Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу школи

 

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі міста, району, мікрорайону. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.

Перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу:

  1. Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітньогостандарту;
    1. Гарантувати наступність освітніх програм усіхрівнів;
  2. Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніхпрограм;
  3. Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальноїдіяльності;
  4. Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'яучнів;
  5. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсівперепідготовки;
  6. Проведення атестації та сертифікаціїпедагогів;
  7. Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної базишколи.

Розділ 4

Освітня програма закладу та її обґрунтування

 4.1.Освітня програма початковоїосвіти

 

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початковоїосвіти.

Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, їх інтеграцію та логічну послідовність вивчення які будуть подані в рамках навчальних планів:

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно довікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Початкова освіта має такі цикли, як 1—2 і 3—4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

  1. вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному життілюдини;
  2. здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурногоспілкування;
  3. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження тадослідження;
  4. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справахгромади;
  5. екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадноговикористання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
  6. інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвихситуаціях;
  7. навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і вгрупі;
  8. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способужиття;
  9. культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираженняособистості;
  10. підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власнихрішень.

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншимиособами.

Компетентності здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями, які забезпечують формування всіх ключових компетентностей.

1.1.Освітня програма 1-2класів

 

Освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленої під керівництвом О.Я. Савченко та затвердженою наказом МОН України від 21.03.2018 № 268. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованогокурсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-   дитиноцентрованості іприродовідповідності;

-   узгодження цілей, змісту і очікуваних результатівнавчання;

-   науковості, доступності і практичної спрямованостізмісту;

-   наступності і перспективностінавчання;

-   взаємозв’язаного формування ключових і предметнихкомпетентностей;

-              логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметнихкомпетентностей;

-   можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегрованікурси;

-   творчого використання вчителем програми залежно від умовнавчання;

-   адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересівдітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів всіх ключових компетентностей. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншимиособами.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська); математична - спрямована на формування математичної та інших ключових

компетентностей;

природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового   світогляду,   становлення   відповідальної     природоохоронної поведінки            у навколишньомусвіті;

технологічна - формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;

інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження, здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;

соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;

громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей, готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів; мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого

самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;

фізкультурна - формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Мовно-літературна освітня галузь в 1 класі реалізується через інтегрований курс

«Навчання грамоти», в 2 класі через навчальні предмети «Українська мова», «Читання».

Математична освітня галузь реалізуеться через предмет «Математика».

Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича, реалізується через інтегрований предмет «Я досліджую світ». Розподіл годин в рамках цього інтегрованого курсу розподіляється наступним чином:

громадянська та історична – 0, 5 години ; соціальна та здоров’язбережувальна - 0,5 години; природнича – 2 години.

Технологічна освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Дизайн і технології», інформатична - через предмет «Інформатика» (починаючи з 2 класу), мистецька галузь - через інтегрований курс «Мистецтво». Фізкультурна галузь реалізується через предмет «Фізична культура.

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень

1 клас

2 клас

Інваріантнийскладник

Навчання грамоти*

7

-

Українська мова та читання**

-

7


Іноземна мова (англійська )

2

3

Математика

4

4

Я досліджую світ***

3

3

Дизайн і технології

1

1

Інформатика

-

1

Мистецтво

2

2

Фізична культура

3

3

Усього

19+3

21+3

Варіантнийскладник

1

1

Додаткові   години      для вивчення предметівосвітніх

галузей,    проведення    індивідуальних    консультацій    та груповихзанять

1

1

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження

учня

20

22

Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)

23

25

Програмою визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, передбачених стандартами початкової освіти. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншимиособами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

 

4.1.2.Освітня програма

загальної середньої освіти І ступеня «Інтелект України»

 

   Освітня програма початкової школи (далі — Програма) науково-педагогічного проекту «Інтелект України» (далі — Проект) Херсонського НВК №48 розроблена з метою виконання Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 87, розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», від 13.12. 2017 р. № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017‒2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», наказів Міністерства освіти і науки України від 02.11.2016 р. № 1319 «Про проведення всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проекті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2017 р. № 67), від 13.07.2017 р. № 1021 «Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня» та від 14.08.2017 р. № 1171 «Про завершення І етапу всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проекті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів».Відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 33) Програма визначає: Ø вимоги до дітей, які можуть розпочати навчання за цією Програмою; Ø перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність, що презентовано в органічній єдності та взаємозв’язку концептуальних засад, цілей, змісту, методів, форм і засобів освітнього процесу в початковій школі Проекту, а також освітніх програм для 1–2-х класів з мовно-літературної (українська мова і література, іншомовна освіта), математичної, природничої, технологічної, інформатичної, соціальної та здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, мистецької, фізкультурної освітніх галузей; Ø загальний обсяг навчального навантаження учнів 1‒4-х класів Проекту й очікувані результати навчальної діяльності учнів 1‒2-х класів.На основі Програми заклад загальної середньої освіти, який працює за Проектом, може складати власну освітню програму. Освітня програма закладу загальної середньої освіти, складена на основі цієї Програми, не вимагає окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти й погодження з органом управління освіти, у підпорядкуванні якого перебуває заклад. Освітню програму схвалює педагогічна рада та затверджує керівник закладу, після чого програма набуває чинності. Цю освітню програму заклад, який її використовує, оприлюднює на офіційному веб-сайті. Ураховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів, педагогічна рада може ухвалити рішення про введення до освітньої програми закладу освіти інших компонентів, які не передбачені Програмою, зокрема корекційно-розвивального складника для осіб з особливими освітніми потребами, індивідуалізованого складника для учнів, які з об’єктивних причин бажають здобути початкову освіту за дистанційною, екстернатною або сімейною (домашньою) формами здобуття освіти (Закон України «Про освіту», стаття 9), складника щодо організації освітнього процесу в позаурочний час, у режимі школи повного дня за умов відповідності чинному ДСанПіНу.Означені складники реалізовуються в межах наявного фінансування або за рахунок інших коштів, не заборонених законодавством України. Вимоги до дітей, які можуть розпочати навчання за Програмою Зарахування учнів до проектного класу відбувається відповідно до чинного законодавства на підставі заяв батьків або осіб, які їх замінюють.Згідно із Законом України «Про освіту» початкова освіта в Проекті розпочинається переважно із шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, можуть навчатися в проектних класах цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року на бажання батьків або осіб, які їх замінюють. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти в Проекті з іншого віку (Закон України «Про освіту», стаття 12).Перелік освітніх компонентів системи початкової освіти в Проекті Згідно із Законом України «Про освіту» початкова освіта в Проекті як перший рівень повної загальної середньої освіти, що відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій, забезпечує, зокрема, наступність із дошкільним періодом і здатність дитини виконувати під керівництвом учителя прості завдання в типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері навчання, а також готовність дитини до навчання на наступному рівні (Закон України «Про освіту», стаття 10).Цілями початкової освіти в Проекті визнано всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості й допитливості. Зазначені цілі досягаються через модернізацію початкової освіти в Проекті на засадах компетентнісного підходу, концептуальною метою якого є становлення учня як суб’єкта життєдіяльності завдяки сформованості системи взаємопов’язаних ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей. Компетентність трактуємо відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 1) як інтегровану якість особистості, що являє собою динамічну комбінацію знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.Компетентнісна початкова освіта в Проекті: втілює в життя основні положення компетентнісного підходу та розпочинає процес формування в учнів молодшого шкільного віку ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей. Під ключовими розуміємо компетентності, що виявляються в здатності людини до ефективної життєдіяльності в усіх сферах людського буття; під загальнопредметними — компетентності, що допомагають особистості успішно опановувати предмети певної освітньої галузі; під предметними — компетентності, що забезпечують повноцінне засвоєння учнями змісту конкретних навчальних предметів. Як органічно взаємопов’язані складові будь-якої компетентності розглядаємо: знання; інтелектуальні та практичні вміння й навички (зокрема, такі наскрізні вміння, як читання з розумінням, висловлення власної думки усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, конструктивне керування емоціями, оцінювання ризиків, прийняття рішень, розв’язування проблем, здатність співпрацювати з іншими людьми (Закон України «Про освіту», стаття 1)); ставлення та цінності. До ключових відносимо 4 такі компетентності: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математичну компетентність; компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічну компетентність; інформаційно-комунікаційну компетентність; навчання протягом життя; громадянські та соціальні компетентності; культурну компетентність; підприємливість і фінансову грамотність (Закон України «Про освіту», стаття 12); проектується й реалізується на засадах особистісно-діяльнісного підходу як система, що функціонує та розвивається відповідно до основних положень парадигми особистісно орієнтованої освіти й діяльнісного підходу, зокрема принципів гуманістичної, особистісної та діяльнісної спрямованості освіти; розглядається як феномен, що функціонує та розвивається відповідно до принципів системного підходу, зокрема принципів органічної єдності педагогічної системи й середовища, цілеспрямованості, рівноважної відповідності, оптимальності, зворотного зв’язку, єдності програмованого, рефлексивного та адаптивного видів управління тощо.Так, у Проекті реалізується системна модель формування в учнів ключових компетентностей, яка дозволяє повною мірою задіяти потенціал закладів освіти завдяки поєднанню предметно-тематичної, міжпредметної та виховної моделей. Зокрема, формування соціальної та громадянської компетентностей учнів 1‒2-х проектних класів відбувається під час ранкових зустрічей, роботи дитячих організацій, клубів тощо (виховна модель), на годинах спілкування, на уроках «Я пізнаю світ» (предметно-тематична модель, оскільки набуття учнями означених компетентностей належить до провідних цілей цього навчального предмета) та під час вивчення всіх інших дисциплін Типового навчального плану (міжпредметна модель, що реалізується через технологію ціннісного насичення кожного уроку); моделюється й впроваджується в освітню практику на засадах синергетичного підходу як нелінійна система відкритого типу, здатна до самоорганізації. Відкритість освіти виявляється в доцільності її розбудови на основі органічного поєднання різних методологій і підходів, освітніх технологій і методик, а також їх компонентів; нелінійність — у необхідності конструювання освітньої системи як гнучкого багатоваріантного системного утворення з правом вибору суб’єктами освітнього процесу одного/декількох варіантів його організації, у тому числі й за індивідуальною освітньою траєкторією; здатність до самоорганізації — у переважанні технологій інтерактивного навчання, підвищенні ролі самоосвіти.Зміст початкової освіти в Проекті визначено відповідно до дидактичних основ конструювання змісту освіти. Згідно з принципом відповідності змісту освіти формаційним і цивілізаційним тенденціям розвитку людства взагалі й українського суспільства зокрема як вихідні розглядаємо основні положення постнекласичної парадигми освіти, в якій концептуальною освітньою метою визнається створення умов для самоактуалізації та творчої самореалізації особистості в складному, нелінійному, нестабільному світі. Аксіологічними імперативами державної освітньої політики в постнекласичній парадигмі є органічне поєднання технократизму з гуманістичними пріоритетами та культуроцентричністю, яка репрезентує такі типові риси культурної особистості: духовність, національну свідомість, культурну толерантність, позитивне мислення, розвинений емоційний інтелект тощо. У зв’язку з вищезазначеним реалізація компетентнісної моделі освіти в Проекті передбачає, з одного боку, упровадження SТЕM-освіти як провідного тренду модернізації національних освітніх систем, метою якої є підготовка фахівців у галузі сonverging NBIC-технологій — ядра 6-го технологічного укладу, а з іншого — формування в учнів соціальної, громадянської, державницької та культурної компетентностей, позитивного мислення й емоційного інтелекту (EQ). Як концептуальні засади SТЕM-освіти, що реалізуються в Проекті, визначаємо низку взаємопов’язаних положень.
  1. STEM-освіта має бути неперервною: розпочинатися в дошкільному віці й тривати протягом усього життя. Раннє залучення дитини до STEM-освіти не лише сприяє розвитку креативного мислення та формуванню дослідницької компетентності, а й поліпшує соціалізацію особистості, оскільки розвиває комунікативні компетентності під час роботи в команді
2. STEM-освіта є «містком» між навчанням учнів/студентів та їхньою кар’єрою. (За оцінками науковців, у майбутньому 9 з 10 найбільш затребуваних і високооплачуваних спеціальностей належатимуть до NBIC-сектора та вимагатимуть від претендентів високого рівня сформованості міждисциплінарних компетентностей у галузі STEM-дисциплін).3. Мета STEM-освіти в системі загальної середньої освіти — розвивати в учнів інтерес до навчальних предметів природничо-математичного циклу, а також формувати в них систему взаємопов’язаних компетентностей, зокрема концептуальної (розуміння природничо-наукових і математичних концепцій, операцій та відношень), стратегічної (здатність формулювати й розв’язувати наукові, технічні та технологічні проблеми), когнітивної (здатність логічно мислити, пояснювати, аргументувати, а також здатність до рефлексії), операційної 6 (здатність охайно та гнучко виконувати операції), аксіологічної (здатність розглядати об’єкт як корисний одночасно зі здатністю вірити у власну ефективність).
  1. STEM-освіти в системі загальної середньої освіти є:фундаменталізація освіти, що виявляється в поглибленому вивченні предметів природничо-математичного циклу; інтегроване навчання за темами, а не за предметами, що здійснюється на засадах міждисциплінарного та проектного підходів; навчання на основі власних відкриттів, спрямоване на формування в учнів дослідницької компетентності, опанування учнями алгоритму розв’язання винахідницьких задач, інноваційної стратегії розробки проектів;  практична спрямованість навчання (на основі здобутих знань учні на уроках створюють прототипи/моделі реальних об’єктів, процесів або продукти сучасної індустрії);  посилена увага до вивчення англійської мови, оскільки найбільш значущі наукові друковані та Інтернет-ресурси публікуються саме цією мовою.
5. STEM-освіта може реалізовуватися як під час уроку, так і в позаурочний час. Найоптимальнішим є органічне поєднання обох підходів. Згідно з принципом єдності змістового та процесуально-діяльнісного (методи, форми, засоби освітнього процесу) компонентів освіти й відповідно до основних положень Концепції «Нова українська школа», Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти в освітньому процесі 1‒2-х проектних класів реалізуються: інтерактивні освітні технології та технології критичного мислення, зокрема кооперативне навчання, робота в парах або групах («ажурна пилка», «алфавіт», «бреінстормінг», «броунівський рух», «виклик», «дерево припущень», «діалог», «карусель», «синтез думок», «тонкі та товсті запитання», «учитель», «шість капелюхів»); технології навчання в грі; дискусія («дебати у форматі Карла Поппера», «метод прес», «обери позицію», «парламентські слухання», «ток-шоу»); метод проектів; тренінги (соціально-психологічні тренінги, тренінги особистісного зростання), що спрямовані на становлення учнів як суб’єктів успішної та щасливої життєдіяльності, патріотів України, активних членів громадянського суспільства, які сповідують традиційні й новітні демократичні цінності, ідеї позитивного мислення, а також здатні самостійно та критично мислити, працювати в команді, ефективно взаємодіяти з іншими людьми.6. Технологія SТЕM-освіти як провідного тренду модернізації національних освітніх систем високорозвинених країн, метою якої є підготовка фахівців у галузі сonvergingNBIC-технологій; технологія раціонального читання, метою якої є формування в учнів таких наскрізних умінь, означених у Законі України «Про освіту» (стаття 12), як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, а також спроможність опрацьовувати значний обсяг наукової та навчальної інформації за обмежений час.Сутність цієї технології полягає в системній роботі над формуванням в учнів:1) технічної складової читання за допомогою комплексу спеціальних вправ, що спрямовані на підвищення темпу читання вголос, розширення обсягу симультанного сприйняття одиниць тексту й удосконалення процесів запам’ятовування;2) здатності розуміти прочитане, критично осмислювати й оцінювати інформацію завдяки вправам «Ключові слова», «Питайлик», «Техніка аргументації»;3) спроможності переказувати текст, виділяючи інформацію, яку необхідно запам’ятати, та запам’ятовувати її, висловлювати усно та письмово власну думку щодо прочитаного, обґрунтовуючи її, завдяки комплексу вправ, зокрема «Учитель», «Броунівський рух», «Дебати»4) уміння створювати на основі прочитаного власні есе, тексти-розповіді, текстиописи, тексти-міркування; технологія повного засвоєння навчальних одиниць, що ґрунтується на методиці повного засвоєння знань, умінь і навичок у когнітивній, чуттєвій і психомоторній сферах Дж. Керролла і Б. Блума, теорії поетапного формування розумових дій П. Гальперіна, методі інтервального повторення Г. Еббінгауза; технологія збагачення освітнього процесу, що ґрунтується на тріадній моделі збагачення Дж. Рензуллі (SchoolwideEnrichmentTriadModel). Відповідно до цієї моделі в Проекті передбачено систему заходів, що спрямовані на формування в учнів дослідницької компетентності в єдності всіх її компонентів, створення умов для розвитку в учнів особистісних якостей (креативності, цілеспрямованості, наполегливості, відданості справі, впевненості у власних силах тощо), пізнавальних процесів та уваги, здатності до ефективної навчально-пізнавальної діяльності, опанування учнями на теоретичному й практичному рівнях теорії розв’язання винахідницьких задач.5 Відповідно до Державного стандарту початкової освіти формування в учнів початкової школи 11 ключових компетентностей, що зазначені в Законі України «Про освіту» (стаття 12), здійснюється за такими освітніми галузями:
1. Мовно-літературна освітня галузь.
2. Математична освітня галузь.
3. Природнича освітня галузь.
4. Технологічна освітня галузь.
5. Інформатична освітня галузь.
6. Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь.
7. Громадянська та історична освітня галузь.
8. Мистецька освітня галузь.
9. Фізкультурна освітня галузь.

Для кожної з наведених освітніх галузей відповідно до принципу наступності та перспективності окремих рівнів освіти визначено мету, завдання й загальні результати І циклу початкової освіти, що відображені в освітніх програмах відповідних освітніх галузей. Загальний обсяг навчального навантаження учнів 1‒4-х класів Загальний обсяг навчального навантаження учнів 1‒4 класів визначено відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти (додаток 2 до Стандарту «Базовий навчальний план початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання»), за якими гранично допустиме тижневе навантаження становить: 1 клас — 20 год/тижд.; 2 клас — 22 год/тижд.; 3 клас — 23 год/тижд.; 4 клас — 23 год/тиждОчікувані результати навчання випускників 2-х проектних класів у повному обсязі реалізують вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів молодшого шкільного віку після першого циклу початкової освіти, що визначені Державним стандартом початкової освіти. Вони презентовані в освітніх програмах відповідних освітніх галузей, а встановлення ступеня їх досягнення учнями 1‒2-х проектних класів здійснюється відповідно до Державного стандарту початкової освіти за допомогою формувального оцінювання, що має на меті:- супроводжувати навчальний поступ учнів; - вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учнів; - діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;- вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;- аналізувати хід реалізації освітньої програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб учнів; -підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів; -запобігати побоюванням помилитися;-плекати впевненість у власних можливостях і здібностях; - виховувати ціннісні якості особистості. Упродовж навчання в початковій школі учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії та самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції в знаннях, уміннях, навичках. Навчальні досягнення учнів у 1–2-х класах підлягають формувальному (вербальному) оцінюванню, у 3–4-х — формувальному та підсумковому (бальному) оцінюваннюПроектні класи можуть створюватися в будь-якому закладі загальної середньої освіти незалежно від його статусу, організаційно-правової форми та типу з метою неперервного навчання, виховання й розвитку учнів 1‒12 класів і працювати за освітніми програмами науково-педагогічного проекту «Інтелект України». Проектний клас працює за авторськими навчально-методичними комплектами (навчальна програма, методичні рекомендації для вчителя, посібники, зошити з друкованою основою, мультимедійні засоби навчання тощо), що реалізують навчально-виховні завдання Проекту відповідно до вікових можливостей дітей молодшого шкільного віку, мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України та видаються позабюджетним коштом. Права й обов’язки учасників освітнього процесу в проектних класах визначаються Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», статутом закладу загальної середньої освіти та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Учням проектних класів за успіхи в навчанні рішенням педагогічної ради закладу загальної середньої освіти може бути призначена стипендія з власних коштів або цільових надходжень від різних установ, добродійних фондів, товариств, асоціацій тощо. За учнями, які навчаються в проектному класі, зберігається право вільного переходу до класу, що працює за іншими освітніми програмами Нової української школи.За умови ліквідації проектного класу учням гарантується дотримання їхніх прав та інтересів відповідно до чинного законодавства з питань освіти.1.3.Освітня програма 3-4класів

 

Освітня програма для 3-4 класів розроблена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», відповідно   до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407) з української мовою навчання з вивченням мови національної меншини. Вонавизначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальнихпланів;

очікувані результати навчання учнів;

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Загальний   обсяг    навчального   навантаження   для    учнів   3-4-х    класів    складає   1820 годин/навчальнийрік:

для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,

для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Освітню програму для 3-4 класів укладено за такими освітніми галузями: Мова і література

Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології

Здоров’я і фізична культура

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Мова корінного народу, національної меншини (мова і читання)", "Іноземна мова".

Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".

Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво"

Варіативна складова використана на підсилення вивчення курсів «Музичне мистецтво» та

«Образотворче мистецтво» з метою реалізації освітньої галузі "Мистецтво"

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у

класах

3 клас

4 клас

Інваріантна складова

Українська мова

7

7

Мова корінного народу, національної меншини

(російська мова)

2

2

Іноземна мова (англійська)

2

2

Математика

4

4

Природознавство

2

2

Я у світі

1

1

Музичне мистецтво

0,5

0,5

Образотворче мистецтво

0,5

0,5

Трудове навчання

1

1

Інформатика

1

1

Основи здоров'я

1

1

Фізична культура

3

3

Усього

22+3

22+3

Варіативна складова

1

1

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової

1

1

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

23

23

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу

класів на групи)

26

26

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток»,

«Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнівдо різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно- діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

4.3. Освітня програма базової середньої освіти

 

Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» відповідно доТипової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою і вивченням мови національноїменшини.Освітня програма окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, визначає: загальний обсяг навчального навантаження, очікувані результати навчання учнів. рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти, вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслює навчальний план закладу, який дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні.Варіативна складова визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів. Варіативна складова використана на:

  • збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової, які використовуються на вивчення тем передбачених навчальною програмою академічногорівня
  • запровадження курсів за вибором, що розширюють обрану навчальним закладом світоглядне спрямування (Родинні фінанси, Фінансово-грамотний споживач, Фінансова культура, Прикладні фінанси, Права дитини, Права дитини у вільній країні, Харківщинознавство).
  • проведення групових та індивідуальних занять, консультацій, що проводяться для окремих учнів чи групучнів.

Формування варіативної складової відбувається на підставі побажань учнів, за навчальними програмами затвердженими Міністерством освіти і науки України.Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано гранично допустиме навантаження на одного учня, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались..Збереження здоров’я дітей належить доголовних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально- технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі можуть реалізовуватись не лише окремі види спорту, а й ритміка, хореографія, пластика, фітнес тощо.Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти,

пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику предмета . Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо);

розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно- цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм

   

за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту

8

Соціальна і

громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиціїбез передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби іздискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для

маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально- економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток»,

«Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільніпроекти.

Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором; роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна

лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завданняз

реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності.

Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкогочлена

суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів   і транспортних засобів).   Варто звернути

увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність

успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнівдо різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно- діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчальногороку.Типову освітню програму укладено за такими освітнімигалузями: Мови ілітературиСуспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство ТехнологіїЗдоров’я і фізична культураНавчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.Освітня галузь мови і літератури у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова", "Українська література", "Іноземна мова (англійська)", "Мова корінного народу, національної меншини (російська мова)", «Зарубіжна література».В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му класі – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». Освітня галузь«Мистецтво» реалізується через окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» в 5-7 класах та «Мистецтво» у 8-9 класах.

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

5 клас

6 клас

7 клас

8 клас

9 клас

Інваріантна складова

Українська мова

3,5

3,5

2,5

2

2

Українська література

2

2

2

2

2

Іноземна мова (англійська)

3

2

2

2

2

Мова корінного народу, національної меншини

(російська мова)

2

2

2

2

2

Зарубіжна література

2

2

2

2

2

Історія України (Вступ до історії)

1

-

-

-

-

Всесвітня історія. Історія України. (Інтегрований

курс)

-

2

-

-

-

Історія України.

-

-

1

1,5

1,5

Всесвітня історія

-

-

1

1

1

Основи правознавства

 

-

-

-

1

Музичне мистецтво

1

1

1

-

-

Образотворче мистецтво

1

1

1

-

-

Мистецтво

-

-

-

1

1

Математика

4

4

-

-

-

Алгебра

-

-

2

2

2

Геометрія

-

-

2

2

2

Природознавство

2

-

-

-

-

Біологія

-

2

2

2

2

Географія

-

2

2

2

1,5

Фізика

-

-

2

2

3

Хімія

-

-

1,5

2

2

Трудове навчання

2

2

1

1

1

Інформатика

1

1

1

2

2

Основи здоров’я

1

1

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

3

3

Разом

25,5 +3

27,5+3

29+3

29.5+3

31+3

Варіативний складник

2,5

3,5

3

3,5

2

Додатковий час на предмети, факультативи,

індивідуальні заняття та консультації

2,5

3,5

3

3,5

2

Додатковий час на предмети

1

2

2,5

2

1

Додатковий час на вивчення курсів за вибором,

спецкурсів.

1,5

1,5

0,5

1,5

1

Гранично допустиме навчальне навантаженнян

Учня

28

31

32

33

33

Всього (без урахування поділу класу на групи

28+3

31+3

32+3

33+3

33+3

Досягнення учнями результатів навчання(компетентностей),передбачені      Державним стандартом.

4.4.Освітня програма 10-11 класів (профільна середняосвіта)

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік:

для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мови і літератури

Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

За модульним принципом реалізується зміст базового предмета «Фізика і астрономія». У такому разі розподіл годин між модулем фізики і модулем астрономії здійснюється відповідно до навчальних програм.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»)

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

-   базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівністандарту;

-   профільні предмети;

-   курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативнікурси.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання прийнято з урахуванням освітніх потреб учнів, регіональних особливостей, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази тощо.

Кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;

Залишок навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, використано для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів з урахуванням потребучнів.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти окреслені у Державному стандарті, Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти,

пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей,

доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо);

розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно- цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.


   

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиціїбез передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби іздискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва


10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарнихнорм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотинутощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально- економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнівдо різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в новіситуації.

Освітні програми для учнів 10-11 класів, розроблена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018

№408) суспільно-гуманітарного напрямку.

Профілі навчання для 10-х класів – філологічний (українська філологія).

Профіль навчання для 11 класу – філологічний (українська філологія).

Вони містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів, а також передбачає години на індивідуальні заняття.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, забезпечується вивченням базових   предметів:   «Українська   мова»,   «Українська   література»,   «Зарубіжна література»,

«Іноземна мова (англійська)», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта»,

«Математика»таокремихприродничихдисциплін:«Фізикаіастрономія»,«Біологіяіекологія»,

«Хімія», «Географія» , «Фізична культура», «Захист Вітчизни».

У програмі виокремлені наскрізні лінії «Екологічна безпека й сталий розвиток»,

«Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», які інтегрують ключові і загальнопредметні компетентності і сприяють формуванню в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.


 

Вибірково-обов’язковими предметами визначені: «Інформатика», «Технології», що вивчаються на рівні стандарту.

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

10

11

Базові предмети1

27

26

Українська мова

2

2

Українська література

2

2

Зарубіжна література

1

1

Іноземна мова2

2

2

Мова і література корінного народу, національної меншини3

2

2

Історія України

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

Громадянська освіта

2

0

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3

3

Біологія і екологія

2

2

Географія

1,5

1

Фізика і астрономія

3

4

Хімія

1,5

2

Фізична культура4

3

3

Захист Вітчизни

1,5

1,5

Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології, Мистецтво)

3

3

Додаткові години 1 на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та

індивідуальні заняття

8

9

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня

33

33

Всього фінансується (без урахування поділу класу на

групи)

38

38

Освітня програма закладу базової середньої освіти має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Розділ 5Організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами 

 

Програма початкової освіти для дітей з особливими освітніми потребами розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказу Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 року №814 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами»       Навчальна освітня программа початкової освітискладається з семи освітніх галузей: («Мова і література», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Технології», «Основи здоров’я і фізична культура”) і передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту для дітей з особливими освітніми потребами через навчальні предмети.     Навчальна освітня програма для дітей із затримкою психічного розвитку інтелектуальними порушеннями визначає загальний обсяг навчального навантаження відповідно до Навчального плану початкової освіти для спеціальних класів закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання додаток 5 Типової освітньої програми.     Розподіл навчального навантаження на тиждень подано у Таблицях розподілу навчального часу для дітей із затримкою психічного розвитку – додаток 5, а для дітей з інтелектуальними порушеннями додаток 11 до Типової освітньої програми початкової освіти (наказ МОНУ від 26.07.2018 р.№814).       Навчальна освітня програма дає цілісне уявлення про зміст і структуру I ступеня освіти, встановлює погодинне співвідношення між предметами та роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти. Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через навчальні предмети і охоплюють інваріантну складову, обов’язкову для всіх спеціальних закладів загальної середньої освіти, у яких навчаються діти з особливими потребами та варіативну складову, якою передбачені додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, факультативні, індивідуальні та групові заняття.     Типовими навчальними програмами для дітей з особливими освітніми потребами в спеціальних класах передбачені години       інваріантної   складової, яка сформована на державному рівні і є обов’язковою для спеціальних класів, і   корекційно-розвиткових занять, спрямованих на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме:-          розвиток мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з особливими потребами;-          розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності і творчості;-          формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у закладі освіти;-          створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво   важливих компетенцій.     Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань та напрямів такої роботи.     Корекційно-розвиткова робота для дітей із затримкою психічного розвитку. Мета: формування пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, позитивних характеристик особистості, мовлення, психомоторного розвитку.      
Основними завданнями корекційно-розвиткової роботи є:
  1. Цілеспрямоване формування пізнавальної діяльності: розвиток сенсорно-перцептивної діяльності та формування еталонних уявлень; формування мисленнєвої діяльності у взаємозв’язку з мовленнєвим розвитком; розвиток розумових здібностей шляхом опанування дій заміщення та наочного моделювання в різних видах діяльності (навчальна, предметно-практична); розвиток творчих здібностей.

  2. Формування навчальної та предметно-практичної діяльності (мотиваційного, орієнтовно-операційного і регуляційного компонентів); цілеспрямоване формування навчальної діяльності: вміння програмувати, контролювати, регулювати й оцінювати результати виконання завдань; всебічний розвиток предметно-практичної діяльності.

  3. Корекційний розвиток емоційно-вольової сфери: формування здатності до вольових зусиль, довільної регуляції поведінки; подолання вже сформованих негативних якостей особистості; попередження й усунення афективних, негативних відхилень у поведінці.

  4. Розвиток мовлення. Розвиток усного мовлення шляхом корекції порушень звуковимови, одночасно з формуванням фонематичних процесів; розвиток лексики й граматичного ладу мовлення; розширення активного та пасивного словникового запасу, уявлень про довкілля у процесі мовленнєвої й пізнавальної діяльності; формування управляння й узгодження слів у реченні, зв’язного мовлення; ініціацію контакту, взаємодію та підтримування спілкування зі значущими дорорслими та однолітками. Формування писемного мовлення у процесі: розвитку фонематичного, складового аналізу й синтезу; становлення синтетичних прийомів поскладового читання; формування мотивації оволодіння графічним зображенням букв й розвиток смислового програмування письмового висловлювання; формування мовних операцій.

  5. Розвиток психомоторики. Формування рухових умінь та навичок; розвиток координації рухів, спритності, сили, витривалості; розвиток відчуття ритму; розвиток правильної постави, ходи, грації, рухів; розвиток загальної та дрібної моторики; розвиток моторної функції і дихання.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи для дітей із

затримкою психічного розвитку: «Розвиток мовлення», «Корекція розвитку», «Ритміка».

  

Корекційно-розвиткова робота для дітей із затримкою психічного розвитку, які мають розлади аутичного спектра.Мета: психосоціальний розвиток та корекція психофізичних порушень у дітей з розладами аутичного спетра.

  1. Розвиток психомоторики. Удосконалювати психомоторні функції та властивості   (координованість, статична і динамічна рівновага, спритність, витривалість).

  2. Соціально-комунікативний розвиток (формувати здатність до наслідування ланцюга дій, формувати здатність до підтримки та ініціювання соціальної взаємодії, формувати комунікативні уміння та навички діалогу, стимулювати розвиток зв’язного мовлення (активний та пасивний словниковий запас), розвивати навички соціальної поведінки і компетентності, розвивати здатність брати участь у соціально-рольових іграх).

  3. Емоційно-мотиваційний розвиток (розвивати довільність психічних функцій, розвивати та гармонізувати емоційну сферу, формувати емоційну саморегуляцію, розширювати інтереси (долання стереотипів), формувати пізнавальну і навчальну мотивацію).

       Основні напрями корекційно-розвиткової роботи для дітей з інтелектуальними порушеннями, які мають розлади аутистичного спектру: Мета: психосоціальний розвиток та корекція психофізичних порушень у дітей з розладами аутичного спектра.

  1. Розвиток психомоторики (гармонізувати психофізіологічний статус; збагачувати руховий репертуар; тренувати психомоторні функції та властивості (координованість, статична і динамічна рівновага, спритність, витривалість).

  2. Сенсорний розвиток, сенсорна інтеграція (розвивати моторну імітацію, збагачувати чуттєвий досвід, формувати полісенсорне сприймання, коригувати сенсорну гіперчутливість, розвивати відчуття ритму, (структурування середовища і діяльності), розвивати дрібну моторику та зорово-моторну координацію).

  3. Соціально-комунікативний розвиток (розвивати здатність виконувати соціальні норми та правила поведінки, підпорядковуватися інструкціям, формувати комунікативні вміння, у тому числі невербальні, стимулювати розвиток мовлення (активний та пасивний словниковий запас)формувати соціально-побутові навички).

       Повноцінність початкової освіти здобувачів загальної середньо освіти для дітей з особливими освітніми потребами забезпечується через реалізацію інваріантної, варіативної частин та корекційно-розвиткових занять.    

   Години корекційно-розвиткових занять навчального плану не враховуються при визначені гранично допустимого навантаження учнів.       Зміст навчального часу та корекційно-розвиткової роботивизначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, метою, завданнями та напрямами такої роботи: формування ключових компетентностей учнів, що є основою     концепції Нової української школи .      

Компетентнісний підхід, спрямований на оновлення змісту освіти, заснованого на формування необхідних життєвих компетентностей, визначає спрямованість освітнього процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключові, предметні та життєва.   Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість, а саме:

-          володіння державною мовою, що передбачає уміння (самостійно або за допомогою) усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови, для ефективного спілкування та культури самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;-          здатність спілкуватися рідною мовою, що передбачає використаннярідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті,освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розумітипрості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею увідповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурногоспілкування ;

-          математична компетентність передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі,моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини; 

-          компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачає формування пізнавального досвіду, прагнення самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

-          інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно   навчатися, проводити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти;

-          екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;;

-          інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основами цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та   інших життєвих ситуаціях;

-          навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її длдя оцінювання навчальних потреб, визнання власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;-          громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомлення рівних прав та можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;-          культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості, формування навичок культури поведінки в соціумі;

-          підприємливість та фінансова грамотність, що передбачає ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.       Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроків, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.     

  Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.       Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.     Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів з інтелектуальними порушеннями здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.Упродовж навчання в початковій школі учні навчаються способам самоконтролю, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.Навчальні досягнення учнів класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3 і 4 класі - (за рішенням педагогічної ради школи) – можливе формувальне та підсумкове .  

     Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо коригування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.      

Освітню програму для 1-го класу (учні з затримкою психічного розвитку) розроблено у відповідності до наказу МОН України від 26.07.2018 № 814 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами»

Таблиця розподілу навчального часудля спеціальних класів закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для дітей із затримкою психічного    розвитку відповідно до додатку 5 Типової освітньої програми (наказ МОН України від 26.07.2018 №814)

Освітні галузі

   Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

1 клас

2 клас

Мовно-літературна

Українська мова

     4

4+1

Літературне читання

     3

3

Іноземна мова (англійська)

     2

2

Математика

Математика

     4

4

Природнича

Соціальна і здоров’язбережувальна

Громадянська та історична

Я досліджую світ

     3

3

Технологічна

Трудове навчання

       1

1

Інформатична

Інформатика

       -

1

Мистецька

Образотворче мистецтво

       1

1

Музичне мистецтво

       1

1

Фізкультурна

Фізична культура

       3

3

   Усього

 

   22

23+1

Корекційно-розвиткова робота

Корекція розвитку

       3

3

Ритміка

       2

2

Розвиток мовлення

       5

5

Додатковий час на предмети,факультативи,індивідуальні заняття та консультації

       1

1

Факультатив

Сходинки до інформатики

       1

-

Гранично допустиме навчальне навантаження

       20

21

В с ь о г о

       33

34

 

 

       
Таблиця розподілу навчального часудля спеціальних класів закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для дітей з інтелектуальними порушеннями відповідно до додатку 11 Типової освітньої програми (наказ МОН України від 26.07.2018 №814)

Освітні галузі

   Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

1 клас

Мовно-літературна

Українська мова

     4+1

Літературне читання

     3

Математика

Математика

     4

Природнича

Соціальна і здоров’язбережувальна

Громадянська та історична

Я досліджую світ

     3

Технологічна

Трудове навчання

       1+1

Інформатична

Інформатика

       1

Мистецька

Образотворче мистецтво

       1

Музичне мистецтво

       1

Фізкультурна

Фізична культура

       3

   Усього

 

   21+2

Корекційно-розвиткова робота

Розвиток мовлення

       4

Ритміка

       1

Лікувальна фізкультура

       1

Соціально-побутове орієнтування

       2

Додатковий час на предмети,факультативи,індивідуальні заняття та консультації

       2

Гранично допустиме навчальне навантаження

       20

В с ь о г о

       31

 

Освітня програма5-9 класів закладу загальної середньої освіти II ступенядля дітей з особливими освітніми потребамина 2019 – 2020 навчальний рік       Навчальна освітня програма спеціальних класів закладів загальної середньої освіти II ступеня для дітей з особливими освітніми потребами розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», наказу Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 №144, зареєстрованого у Міністерству юстиції України 14 березня 2013 року за №410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальної загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, навчально-реабілітаційних центрів», наказу Міністерства освіти і науки України від 12.06.2018 року №627 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти II ступеня для дітей з особливими освітніми потребами», наказу Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 року №815 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12.06.2018 №627».       Освітня програма визначає загальний обсяг навчального навантаження в межах навчальних планів ( таблиці розподілу навчального часу 8,16,19. Відповідно до особливостей психофізичного розвитку та мови навчання передбачено окремі варіанти навчальних планів: для дітей зі зниженим слухом - таблиця 8, для дітей із затримкою психічного розвитку - таблиця 16, для дітей з інтелектуальними порушеннями розвитку з російською мовою навчання – таблиця 19.       Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти складає для учнів 5-10-х класів - 6265 годин (для дітей з затримкою психічного розвитку 5-9 класів – 5145): для 5-х класів – 875 годин/ навчальний рік, для 6-х класів – 980 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 8,9-х класів – 1120 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень подано у таблицях 8,16,19 Типових освітніх програм розподілу навчального часу для спеціальних класів для дітей особливими освітніми потребами (5-9 класи).       Навчальна освітня програма дає цілісне уявлення про зміст і структуру II ступеня освіти, встановлює погодинне співвідношення між предметами та роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти. Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через навчальні предмети і охоплюють інваріантну складову, обов’язкову для всіх спеціальних закладів загальної середньої освіти, у яких навчаються діти з особливими потребами та варіативну складову, якою передбачені додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, факультативні, індивідуальні та групові заняття.       Державний стандарт базової та повної середньої складається із семи освітніх галузей: «Мова і література», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Технології», «Основи здоров’я і фізична культура” і передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту для дітей з особливими освітніми потребами.     Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується через навчальні предмети: «Українська мова», «Українська література», « Зарубіжна література», «Російська мова», «Російська література» (5-7,9 класах – діти з інтелектуальними порушеннями з російською мовою навчання), «Українська жестова мова» ( 6,8 класи зі зниженим слухом), «Іноземна мова» (діти з затримкою психічного розвитку та порушенням слуху). Здобувачі освіти з інтелектуальними порушеннями та складними порушеннями розвитку предмет «Іноземна мова» не вивчають.Освітні галузі «Математика» реалізується через навчальні предмети: «Математика» (5,6 класи з затримкою психічного розвитку, 6-го класу зі зниженим слухом, 5-7,9 – з інтелектуальними порушеннями), «Алгебра» та «Геометрія» (8 клас зі зниженим слухом).Освітня галузь «Природознавство» реалізуються через навчальні предмети: «Природознавство» (5 клас з затримкою психічного розвитку, 5-7,9 – з інтелектуальними порушеннями та дітей зі складними порушеннями), «Біологія» (6 - з затримкою психічного розвитку, 6,8 – зі зниженим слухом), «Географія» (6 клас з затримкою психічного розвитку, 6,8 класи зі зниженим слухом,   6,7,9 – з інтелектуальними порушеннями), «Фізика» (8 клас зі зниженим слухом), «Хімія» (8 клас зі зниженим слухом), «Фізика іхімія у побуті» (7,9 класи з інтелектуальними порушеннями розвитку).Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується через навчальні предметм: «Я у світі» (5 клас з інтелектуальними порушеннями розвитку), «Історія України» (5,6 класи з затримкою психічного розвитку, 6,8 класи зі зниженим слухом, 7,9 – з інтелектуальними порушеннями), «Всесвітня історія» (6 клас з затримкою психічного розвитку, 6,8 – зі зниженим слухом).Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через навчальні предмети: «Образотворче мистецтво» ( 5,6 класи з затримкою психічного розвитку, 6 клас зі зниженим слухом, 5-7 – з інтелектуальними порушеннями), «Музичне мистецтво» (5,6 класи з затримкою психічного розвитку, 6 – зі зниженим слухом, 5-7 – з інтелектуальними порушеннями) , «Мистецтво» ( 8 клас зі зниженим слухом).Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується навчальними предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура», «Ритміка» (5-9 класи з затримкою психічного розвитку, зі зниженим слухом, з інтелектуальними порушеннями), «Лікувальна фізична культура» ( 5-9 класи зі зниженим слухом та з інтелектуальними порушеннями).Фізичний розвиток учнів забезпечується щляхом проведення уроків фізичної культури, занять з ритміки та лікувальної фізкультури.Освітня галузь «Технології» реалізується через предмети: «Трудове навчання» та «Інформатики».Навчальна освітня програма 5-9-х класів для дітей з особливими освітніми потребами включає години корекційно-розвиткових занять, зміст яких зумовлених особливостями психофізичного розвитку здобувачів освіти і реалізується через предмети:-для дітей зі зниженим слухом – «Розвиток слухового сприймання та формування вимови», «Ритміка», «Лікувальна фізкультура»;-для дітей з затримкою психічного розвитку – «Розвиток мовлення», «Ритміка», «Лікувальна фізкультура»;-для дітей з інтелектуальними порушеннями: «Соціально-побутове орієнтування», «Розвиток мовлення», «Ритмікв», «Лікувальна фізкультура»;-для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату: «Лікувальна фізкультура», «Корекція розвитку»;-для дітей зі складними порушеннями розвитку (з порушенням опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями): «Корекціяя розвитку», «Соціально-побутове орієнтування», «Лікувальна фізкультура».Варіативна складова використовується з урахуванням інтересів та потреб здобувачів освіти на: підсилення предметів інваріантної складової; запровадження факультативів; курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (етика, історія релігій та культур; рідний край; хореографію; креслення; основи споживчих знань; світ професій тощо); індивідуальні заняття та консультації.Повноцінність базової загальної середньої освіти здобувачів освіти для дітей з особливими освітніми потребами забезпечується через реалізацію інваріантної, варіативної складових навчального плану та корекційно-розвиткових занять.Години корекційно-розвитковиї занять навчального плану не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.    Очікувані результати навчання здобувачів освіти:Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти, визначено завдання, які повинні бути реалізовані в рамках кожної освітньої галузі, результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освіти (подані в таблиці).

з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною мовою (і рідною – у разі відмінності, українською жестовою, або за допомогою альтернативних засобів спілкування)

Уміння: (самостійно, або за допомогою) ставити запитання та розпізнавати проблему; робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (тексті, таблицях, діаграмах, графіках); розуміти, пояснювати, перетворювати тексти задач письмово; грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів; чітко та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; поповнювати свій активний та пасивний словниковий запас.

Ставлення: розуміння чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем, законів тощо

2

Спілкування іноземними мовами (здобувачі освіти з інтелектуальними порушеннями іноземну мову не вивчають)

Уміння: самостійно або за допомогою здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух (або за допомогою американської дактильної абетки), зміст автентичних текстів; читати та розуміти тексти різних жанрів, видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі, відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно (за допомогою дактильної абетки), письмово, за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії (у тому числі – альтернативні засоби спілкування), відповідно до різних потреб. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультімедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти

3

Математична компетентність

Уміння: (самостійно або за допомогою) оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об'єктами навколишньої дійсності; розв'язувати задачі, зокрема -–практичного змісту; будувати та досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя у сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного та оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язання математичних задач, зокрема таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища та процеси; користуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови наук, техніки, технологій, ролі наукових ідей у сучасних інформаційних технологіях.

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструю функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: (самостійно та за допомогою) структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язання математичних задач

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: (самостійно та за допомогою) визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, корегувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб, цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: (самостійно та за допомогою) вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії практичності, ефективності з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність у тому, що успіх команди – це особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших людей.

Навчальний ресурс: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна та громадська компетентності

Уміння: (самостійно та за допомогою) висловлювати власну думку, слухати й чути інших, оцінювати та сприймати аргументи та докази; аргументувати та відстоювати власну позицію; ухвалювати аргументовані рішення в різних життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та відігравати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані та міркування.

Ставлення: ощадливість, поміркованість; рівне ставлення до інших, незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; повага до прав людини.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту.

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: (самостійно та за допомогою) висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог із повагою до національних та культурних особливостей співрозмовника, дотримуючись при цьому етики спілкування та взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем, інших виробів).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства; художній смак.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: (самостійно та за допомогою) аналізувати та оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні та соціальні наслідки рішень

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмету та екології на основі різних даних; ощадне, бережливе ставлення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарно-гігієнічних норм у побуті; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція відносно вживання алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

       Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практично його спрямованість.       Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомогають формуванню у здобувачів освіти уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних життєвих ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища; використання специфіки окремих предметів, предметних циклів та міжпредметних зв’язків, залежно від змісту, цілей навчальних дисциплін, пов’язаних з тією чи іншою наскрізною лінією; реалізацію надпредметних, загальношкільних проектів; предметів за вибором; позакласну роботу та гуртки.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Проблема: Формування соціальної активності, відповідальності, екологічної свідомості, готовності брати участь у збереженні довкілля та розвитку суспільства; усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь

Реалізація: через засвоєння матеріалу з окремих предметів та предметних циклів, позакласну роботу та проекти: завдання з реальними даними про використання, збереження, примноження природних ресурсів. Аналіз та формулювання висновків при осмисленні цих даних.

Громадянська відповідальність

Проблема: Становлення позиції відповідального громадянина, який розуміє принципи й механізми функціонування суспільства

Реалізація: переважно через колективну діяльність, яка вимагає бути готовими до співпраці, толерантного ставлення до інших, сприйняття нових думок та видів діяльності. При викладанні окремих предметів вчителям також важливо: викликати позитивні емоції, підтримувати навчальну мотивацію, виховувати сумлінність, порядність, старанність, систематичність, послідовність, наполегливість та чесність, надавати приклад толерантного ставлення до учасників навчального процесу, незалежно від рівня досягнень та особливостей психофізичного розвитку.

Здоров’я та безпека

Проблема: формування здатності вести здоровий спосіб життя та створювати навколо себе безпечне життєве середовище

Реалізація: через завдання з реальними даними про безпеку, здоров’я, обережність на дорозі, вдома, в різних реальних життєвих ситуаціях.

Підприємливість і фінансова грамотність

Проблема: розвиток лідерських ініціатив, здатність бути активним, успішним, мобільним, обізнаним із практичних аспектів фінансових питань (заощадження, інвестування, запозичення, страхування коштів)

Реалізація: через розв’язання практичних завдань щодо планування та здійснення господарської діяльності, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 Таблиця розподілу навчального часуспеціальних класів для дітей з інтелектуальними порушеннями закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчаннявідповідно до таблиці 18 до Типової освітньої програми (наказ МОН України від 12.06.2018 № 627)

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

 

5 клас

Мови і літератури

Українська мова

 

3+1

Українська література

 

2

Суспільствознавство

Історія України

 

-

Я у Світі

 

1

Основи правознавства

 

-

Математика

Математика

 

4

Природознавство

Природознавство

 

1

Географія

 

-

Фізика і хімія в побуті

 

-

Мистецтво

Музичне мистецтво

 

1

Образотворче мистецтво

 

1

Технології

Трудове навчання

 

7

Інформатика

 

1

Здоров'я і фізична

культура

Основи здоров'я

 

1

Фізична культура

 

2

Разом

 

24+1

Корекційно-розвиткові

заняття

Соціально-побутове орієнтування

 

2

Розвиток мовлення

 

1

Ритміка

 

1

Лікувальна фізкультура

 

1

Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

 

1

Гранично допустиме навантаження

 

25

В с ь о г о

 

30

 

 

 

 

 

 

Таблиця розподілу навчального часуспеціальних класів для дітей з затримкою психічного розвитку закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовоювідповідно до таблиці 16 до Типової освітньої програми (наказ МОН України від 12.06.2018 № 627 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 26.07.2018 №815)

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

6-Г

7-В

Мови і літератури

Українська мова

3+1

3

Українська література

2

2

Іноземна мова (англійська)

2

2

Зарубіжна   література

1

1

Суспільствознавство

Історія України

1

1

Всесвітня історія

1

1

Основи правознавства

-

-

Математика

Математика

4

-

Алгебра

-

2

геометрія

-

2

Природознавство

Природознавство

-

-

Біологія

2

2

Географія

2

2

Фізика

-

2

Хімія

-

1,5+0,5

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

Мистецтво

-

-

Технології

Трудове навчання

3

2

Інформатика

1

1

Здоров'я і фізична

культура

Основи здоров'я

1

1

Фізична культура

2

2

Разом

27+1

29,5+0,5

Корекційно-розвиткові

заняття

Розвиток мовлення

1

1

Корекція розвитку

1

1

Ритміка

2

2

Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

1

0,5

Гранично допустиме навантаження

28

30

В с ь о г о

32

34

 

 

 

 

 

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

 

6-Д

7-В

8-Г

Мови і літератури

Російська мова

 

2

2

2

Російська література

 

2

2

2

Українська мова

 

1+1

1+1

1+1

Українська література

 

1

1

1

Суспільствознавство

Історія України

 

-

2

2

Я у Світі

 

-

-

-

Основи правознавства

 

-

-

-

Математика

Математика

 

4

4

4

Природознавство

Природознавство

 

1

1

2

Географія

 

2

1

2

Фізика і хімія в побуті

 

-

1

2

Мистецтво

Музичне мистецтво

 

1

1

1

Образотворче мистецтво

 

1

1

-

Технології

Трудове навчання

 

8

8

8

Інформатика

 

1

1

1

Здоров'я і фізична

культура

Основи здоров'я

 

1

1

1

Фізична культура

 

2

2

2

Разом

 

27+1

29+1

31+1

Корекційно-розвиткові

заняття

Соціально-побутове

орієнтування

 

2

2

2

Розвиток мовлення

 

1

1

1

Лікувальна фізкультура

 

1

1

     1

Ритміка

 

1

1

1

Додатковий час на навчальні предмети,факультативи, індивідуальні заняття та консультації

 

1

1

1

Гранично допустиме навантаження

 

28

30

32

Всього без урахування поділу класів на групи

 

33

35

37

Таблиця розподілу навчального часу

спеціальних класів для дітей з інтелектуальними порушеннями закладів загальної середньої освіти з російською мовою навчання відповідно до таблиці 19 до Типової освітньої програми (наказ МОН України від 12.06.2018 № 627)Таблиця розподілу навчального часуспеціальних класів для дітей з порушенням (зниженням) слуху закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою відповідно до таблиці 8 Типової освітньої програми (наказ МОН України від12.06.2018 № 627)

 

Освітні галузі

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

5

7-Д

9-В

Мови і літератури

Українська мова

3+1

3+1

3

Українська література

2

2

2

Українська жестова мова

1

1

1

Іноземна мова (англійська)

2

2

2

Зарубіжна   література

1

1

1

Суспільствознавство

Історія України

1

1

1

Всесвітня історія

-

1

1

Основи правознавства

-

-

1

Математика

Математика

4

-

-

Алгебра

-

2

2+1

геометрія

-

2

2

Природознавство

Природознавство

1`

-

-

Біологія

-

2

2

Географія

-

1

2

Фізика

-

2

2

Хімія

-

1

2

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

-

Образотворче мистецтво

1

1

-

Мистецтво

-

-

1

Технології

Трудове навчання

3

2

2

Інформатика

1

1

1

Здоров'я і фізична

культура

Основи здоров'я

1

1

1

Фізична культура

2

2

2

Разом

24+1

29+1

31+1

Корекційно-розвиткові

заняття

Розвиток слухового сприймання та формування вимови

10

6

4

Лікувальна фізкультура (ритміка)

2

2

2

Додатковий час на навчальні предмети,факультативи, індивідуальні заняття та консультації

1

1

1

Гранично допустиме навантаження

25

30

32

Всього без урахування поділу класів на групи

37

38

38

 

 

 

 

 

 

Навчальна освітня програма

початкової освіти спеціальних класів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами

(3-4-х класів 2019-2020 навчальний рік)

       Освітня програма спеціальних класів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року № 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами», наказу Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 № 144, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за № 410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл- інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів» та наказу Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 року № 693 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти I ступеня для дітей з особливими освітніми потребами».

     Навчальна освітня програма визначає загальний обсяг навчального навантаження, який поданий в рамках навчальних планів (таблиці 10,14). Відповідно до особливостей психофізичного розвитку дітей та мови навчання передбачено окремі варіанти навчальних планів для дітей із затримкою психічного розвитку з українською мовою навчання - таблиця 10, для дітей з інтелектуальними порушеннями з українською мовою навчання - таблиця 14,   для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного та тяжкого ступенів - таблиця 19; для дітей із порушеннями опорно-рухового апарату – таблиця 12.

     Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 2-4-х класів спеціальних закладів загальної середньої освіти складає 2275 годин/навчальний рік: для 2-х класів - 735 годин/навчальний рік, для 3-х, 4-х класів - 770 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень подано у таблицях розподілу навчального часу спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами (додаються).

В освітній програмі дається цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлюється погодинне співвідношення між предметами за роками навчання, визначається гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти і передбачається реалізація освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через навчальні предмети. Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх спеціальних закладів загальної середньої освіти та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами складається з семи освітніх галузей: «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Технології», «Основи здоров’я і фізична культура».

Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується через навчальні предмети «Українська мова (мова і літературне читання)», «Іноземна мова» (діти з інтелектуальними порушеннями предмет «Іноземна мова» не вивчають).

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні навчальні предмети, відповідно, - «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується навчальним предметом «Я у світі».      

Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується навчальними предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура». Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках курсу «Основи здоров'я» та інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Освітня галузь «Технології» реалізується через предмети «Трудове навчання» та «Сходинки до інформатики».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво» з і «Музичне мистецтво» або інтегрованим курсом «Мистецтво». Заклад освіти може обирати окремі курси музичного та образотворчого мистецтва або інтегрований курс «Мистецтво».

Інваріантна складова навчальних планів для спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами обов’язково включає години корекційно-розвиткових занять, спрямованих на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме:

- розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності і творчості;

- формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у закладі освіти;

- створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій.

Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань та напрямів такої роботи. Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: орієнтування в просторі, розвиток мовлення, корекція розвитку, соціально-побутове орієнтування, лікувальна фізкультура, ритміка.

Корекційно-розвиткові заняття для дітей з тяжкими порушеннями

                               мовлення

Мета: компенсація порушень мовленнєвого розвитку та створення умов для формування навичок вільної комунікації, що сприятиме включенню дітей з тяжкими порушеннями мовлення до суспільного життя.

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

1. Визначення порушень мовленнєвого розвитку та механізмів їх виникнення.

2. Подолання мовленнєвих порушень з урахуванням механізмів їх виникнення та з опорою на найбільш збережені компоненти мовленнєвої та пізнавальної діяльності.

3. Попередження появи вторинних порушень мовленнєвого (дисграфії, дизорфографії та дислексії) та пізнавального розвитку.

4. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки. Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: корекція мовлення, корекція розвитку, логоритміка, лікувальна фізкультура.

Корекційно-розвиткові заняття для дітей із затримкою психічного

                           розвитку

Мета: формування пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, позитивних характеристик особистості, мовлення, психомоторного розвитку. Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

1. Цілеспрямоване формування пізнавальної діяльності: розвиток сенсорно-перцептивної діяльності та формування еталонних уявлень; формування мисленнєвої діяльності у взаємозв’язку з мовленнєвим розвитком; розвиток розумових здібностей шляхом опанування дій заміщення та наочного моделювання в різних видах діяльності (навчальна, предметно-практична); розвиток творчих здібностей.

2. Формування навчальної та предметно-практичної діяльності (мотиваційного, орієнтовно-операційного і регуляційного компонентів): цілеспрямоване формування навчальної діяльності: вміння програмувати, контролювати, регулювати й оцінювати результати виконання завдань; всебічний розвиток предметно-практичної діяльності.

3. Корекційний розвиток емоційно-вольової сфери: формування здатності до вольових зусиль, довільної регуляції поведінки; подолання вже сформованих негативних якостей особистості; попередження й усунення афективних, негативних відхилень у поведінці.

4. Розвиток мовлення. Розвиток усного мовлення шляхом корекції порушень звуковимови, одночасно з формуванням фонематичних процесів; розвиток лексики й граматичного ладу мовлення; розширення активного та пасивного словникового запасу, уявлень про довкілля у процесі мовленнєвої й пізнавальної діяльності; формування управління й узгодження слів у реченні, зв'язного мовлення; ініціацію контакту, взаємодію та підтримування спілкування зі значущими дорослими та однолітками. Формування писемного мовлення у процесі; розвитку фонематичного, складового аналізу й синтезу; становлення синтетичних прийомів поскладового читання; формування мотивації оволодіння графічним зображенням букв й розвиток смислового програмування письмового висловлювання; формування мовних операцій.

5. Розвиток психомоторики. Формування рухових вмінь та навичок; розвиток координації рухів, спритності, сили, витривалості; розвиток відчуття ритму; розвиток правильної постави, ходи, грації, рухів; розвиток загальної та дрібної моторики; розвиток моторних функцій і дихання.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: розвиток мовлення, ритміка, корекція розвитку

Корекційно-розвиткові заняття для дітей з порушенням

                     опорно-рухового апарату

Мета: створення та забезпечення психофізичного та особистісного розвитку дітей із порушеннями опорно-рухового апарату, корекції наявних порушень психофізичного розвитку та забезпечення умов для розвитку усіх психічних процесів, що сприятиме максимальній соціалізації дітей. Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

1. Визначення наявних порушень психофізичного розвитку дитини із порушеннями опорно-рухового апарату.

2. Подолання порушень з урахуванням механізмів їх виникнення з опорою на найбільш збережені функціональні системи розвитку.

3. Попередження появи та корекція вторинних порушень психофізичного розвитку.

4. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.

5. Нормалізація м’язового тонусу організму дитини через інтеграцію мовленнєвої, пізнавальної, рухової діяльностей.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: лікувальна фізкультура, корекція розвитку.

Корекційно-розвиткові заняття для дітей з інтелектуальними

                   порушеннями

Мета: психосоціальний розвиток та корекція психофізичних порушень дітей з інтелектуальними порушеннями.

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

1. Формування особистісних якостей дитини, розвиток і корекція всіх психічних процесів, сприяння психологічної адаптації та соціальної реабілітації дітей.

2. Розвиток та подолання порушень усного та писемного мовлення.

3. Корекція та розвиток рухових порушень та недоліків фізичного розвитку, формування вмінь ‘диференціювати рухи відповідно до ступеня мускульних навантажень, темпу рухів, підпорядкування рухів музиці.

       Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: розвиток мовлення, соціально-побутове орієнтування, лікувальна фізична культура, ритміка.

Корекційно-розвиткові заняття для дітей з інтелектуальними

     порушеннями помірного та тяжкого ступенів

Мета: формування навичок життєдіяльності в соціальному середовищі. Досягнення цієї мети забезпечується розв'язанням наступних завдань:

1. соціальна адаптація дітей;

2. корекція порушень розвитку;

3. загальний фізичний розвиток у відповідності з їх можливостями.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: психомоторний та сенсорний розвиток, логопедичні заняття, ритміка.

У роботі з цією категорією дітей основна увага приділяється формуванню у них певного обсягу знань, адекватність поведінки та вміння діяти у конкретних життєвих ситуаціях.

Корекційно-розвиткові заняття для дітей з інтелектуальними

       порушеннями, які мають розлади аутичного спектра

Мета - психосоціальний розвиток та корекція психофізичних порушень у дітей з розладами аутичного спектра.

Напрями корекційно-розвиткової роботи та завдання, реалізація яких в умовах мікрогрупи сприяє досягненню мети:

1. Розвиток психомоторики (гармонізувати психофізіологічний статус; збагачувати руховий репертуар; тренувати психомоторні функції та властивості (координованість, статична і динамічна рівновага, спритність, витривалість).

2. Сенсорний розвиток, сенсорна інтеграція (розвивати моторну імітацію, збагачувати чуттєвий досвід, формувати полісенсорне сприймання, коригувати сенсорну гіперчутливість, розвивати відчуття ритму, (структурування середовища і діяльності), розвивати дрібну моторику та зорово-моторну координацію).

3. Соціально-комунікативний розвиток (розвивати здатність виконувати соціальні норми та правила поведінки, підпорядковуватися інструкціям, формувати комунікативні вміння, у тому числі невербальні, стимулювати розвиток мовлення (активний та пасивний словниковий запас), формувати соціально-побутові навички).

Корекційно-розвиткові заняття для дітей із затримкою психічного

           розвитку, які мають розлади аутичного спектра

Мета: психосоціальний розвиток та корекція психофізичних порушень у дітей з розладами аутичного спектра.

Напрями корекційно-розвиткової роботи та завдання, реалізація яких в умовах мікрогрупи сприяє досягненню мети:

1. Розвиток психомоторики. Удосконалювати психомоторні функції та властивості (координованість, статична і динамічна рівновага, спритність, влучність, витривалість).

2. Соціально-комунікативний розвиток (формувати здатність до наслідування ланцюга дій, формувати здатність до підтримки та ініціювання соціальної взаємодії, формувати комунікативні уміння та навички діалогу, стимулювати розвиток зв’язного мовлення, розвивати навички соціальної поведінки і компетентності, розвивати здатність брати участь у соціально- рольових іграх).

3. Емоційно-мотиваційний розвиток (розвивати довільність психічних функцій, розвивати та гармонізувати емоційну сферу, формувати емоційну саморегуляцію, розширювати інтереси (долання стереотипів), формувати пізнавальну та навчальну мотивацію). Корекційно-розвиткові заняття проводять спеціалісти закладу освіти: вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, вчитель фізичної культури, вчитель музичної культури.

При визначенні гранично допустимого навантаження здобувачів освіти ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-4 класах - 40 хвилин, визначених Державними санітарними нормами та правилами, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 № 144, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за №410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів»).

Повноцінність початкової освіти здобувачів освіти спеціальних класів для дітей з особливими освітніми потребами забезпечується через реалізацію інваріантної, варіативної частин навчального плану та корекційно-розвиткових занять.

Години корекційно-розвиткових занять навчального плану не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

       Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.         Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях .       Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних, їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання, діти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Ключові компетентності та наскрізні лінії подані в таблицях.

з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною мовою (і рідною – у разі відмінності, українською жестовою, або за допомогою альтернативних засобів спілкування)

Уміння: (самостійно, або за допомогою) ставити запитання та розпізнавати проблему; робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (тексті, таблицях, діаграмах, графіках); розуміти, пояснювати, перетворювати тексти задач письмово; грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів; чітко та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; поповнювати свій активний та пасивний словниковий запас.

Ставлення: розуміння чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем, законів тощо

2

Спілкування іноземними мовами (здобувачі освіти з інтелектуальними порушеннями іноземну мову не вивчають)

Уміння: самостійно або за допомогою здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух (або за допомогою американської дактильної абетки), зміст автентичних текстів; читати та розуміти тексти різних жанрів, видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі, відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно (за допомогою дактильної абетки), письмово, за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії (у тому числі – альтернативні засоби спілкування), відповідно до різних потреб. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультімедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти

3

Математична компетентність

Уміння: (самостійно або за допомогою) оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об'єктами навколишньої дійсності; розв'язувати задачі, зокрема -–практичного змісту; будувати та досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя у сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного та оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язання математичних задач, зокрема таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища та процеси; користуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови наук, техніки, технологій, ролі наукових ідей у сучасних інформаційних технологіях.

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструю функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: (самостійно та за допомогою) структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язання математичних задач

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: (самостійно та за допомогою) визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, корегувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб, цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: (самостійно та за допомогою) вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії практичності, ефективності з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність у тому, що успіх команди – це особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших людей.

Навчальний ресурс: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна та громадська компетентності

Уміння: (самостійно та за допомогою) висловлювати власну думку, слухати й чути інших, оцінювати та сприймати аргументи та докази; аргументувати та відстоювати власну позицію; ухвалювати аргументовані рішення в різних життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та відігравати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані та міркування.

Ставлення: ощадливість, поміркованість; рівне ставлення до інших, незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; повага до прав людини.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту.

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: (самостійно та за допомогою) висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог із повагою до національних та культурних особливостей співрозмовника, дотримуючись при цьому етики спілкування та взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем, інших виробів).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства; художній смак.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: (самостійно та за допомогою) аналізувати та оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні та соціальні наслідки рішень

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмету та екології на основі різних даних; ощадне, бережливе ставлення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарно-гігієнічних норм у побуті; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція відносно вживання алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

       Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомогають формуванню у здобувачів освіти уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних життєвих ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища; використання специфіки окремих предметів, предметних циклів та міжпредметних зв’язків, залежно від змісту, цілей навчальних дисциплін, пов’язаних з тією чи іншою наскрізною лінією; реалізацію надпредметних, загальношкільних проектів; предметів за вибором; позакласну роботу та гуртки.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Проблема: Формування соціальної активності, відповідальності, екологічної свідомості, готовності брати участь у збереженні довкілля та розвитку суспільства; усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь

Реалізація: через засвоєння матеріалу з окремих предметів та предметних циклів, позакласну роботу та проекти: завдання з реальними даними про використання, збереження, примноження природних ресурсів. Аналіз та формулювання висновків при осмисленні цих даних.

Громадянська відповідальність

Проблема: Становлення позиції відповідального громадянина, який розуміє принципи й механізми функціонування суспільства

Реалізація: переважно через колективну діяльність, яка вимагає бути готовими до співпраці, толерантного ставлення до інших, сприйняття нових думок та видів діяльності. При викладанні окремих предметів вчителям також важливо: викликати позитивні емоції, підтримувати навчальну мотивацію, виховувати сумлінність, порядність, старанність, систематичність, послідовність, наполегливість та чесність, надавати приклад толерантного ставлення до учасників навчального процесу, незалежно від рівня досягнень та особливостей психофізичного розвитку.

Здоров’я та безпека

Проблема: формування здатності вести здоровий спосіб життя та створювати навколо себе безпечне життєве середовище

Реалізація: через завдання з реальними даними про безпеку, здоров’я, обережність на дорозі, вдома, в різних реальних життєвих ситуаціях.

Підприємливість і фінансова грамотність

Проблема: розвиток лідерських ініціатив, здатність бути активним, успішним, мобільним, обізнаним із практичних аспектів фінансових питань (заощадження, інвестування, запозичення, страхування коштів)

Реалізація: через розв’язання практичних завдань щодо планування та здійснення господарської діяльності, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

     Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

       Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночасдосягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Таблиця розподілу навчального часуспеціальних класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою для дітей із затримкою психічного розвитку відповідно до таблиці 10 Типової освітньої програми (наказ МОН України від 25.06.2018 №693)

 

Освітні галузі

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

 

Мова і література

Українська мова

3,5+0,5

3,5+0,5

 

Літературне читання

2

2

 

Іноземна мова (англійська)

1,5+0,5

1,5+0,5

 

Математика

Математика

4

4

 

Природознавство

Природознавство

2

2

 

Суспільствознавство

Я у світі

1

1

 

Здоров’я і фізична культура

Фізична культура

2

2

 

Основи здоров’я

1

1

 

Технології

Трудове навчання

1

1

 

Сходинки до інформатики

1

1

 

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

 

Образотворче мистецтво

1

1

 

Усього

21+1

21+1

 

Корекційно-розвиткові заняття

Корекція розвитку

3

3

 

Ритміка

2

2

 

Розвиток мовлення

5

5

 

Додаткові години на предмети інваріантної складової,курси за вибором,індивідуальні та групові заняття

1

1

 

Гранично допустиме навчальне навантаження на учня (без корекційно-розвиткових занять)

22

22

 

В С Ь О Г О

32

32

 

Таблиця розподілу навчального часуспеціальних закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою для дітей з інтелектуальними порушеннямивідповідно до таблиці 14 Типової освітньої програми (наказ МОН України від 25.06.2018 №693)

 

Освітні галузі

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень в класах

 

3-Г

4-Г

Мова і література

Українська мова

 

4

4

Літературне читання

 

3

3

Математика

Математика

 

4

4

Природознавство

Природознавство

 

2

2

Суспільствознавство

Я у світі

 

1

1

Здоров’я і фізична культура

Фізична культура

 

2

2

Основи здоров’я

 

1

1

Технології

Трудове навчання

 

2

2

Мистецтво

Музичне мистецтво

 

1

1

Образотворче мистецтво

 

1

1

Усього

 

21

21

Корекційно-розвиткові заняття

Розвиток мовлення

 

4

4

Ритміка

 

1

1

Лікувальна фізкультура

 

1

1

Соціально-побутове орієнтування

 

2

2

Додаткові години на предмети інваріантної складової,курси за вибором,індивідуальні та групові заняття

 

1

1

Факультативи

Інформатика

Сходинки до інформатики

 

1

1

Гранично допустиме навчальне навантаження на учня (без корекційно-розвиткових занять)

 

22

22

В С Ь О Г О

 

30

30

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця Використання годин варіативної складової та корекційно-розвиткового блоку в спеціальних класах (учні з особливими освітніми потребами):

   К л а с

Назва навчальних предметів,факультативів, курсів за вибором

Кількість годин

Програма

1-й клас (ЗПР)

Факультативи   з інформатики (сходинки до інформатики

1

Програма «Ссходинки до інформатики»

1-й клас з інтелкт.порушеннями

Підсилення інваріантної складової з:

Української мови;

Трудового навчання

1

1

 

2,

3,4кл. (ЗПР)

Підсилення інваріантної складової з:

Української мови

Українська мова

Англійської мови

1

0,5

0,5

 

1,2,3,4 класи (ЗПР)

Корекція розвитку

Розвиток мовлення

Ритміка

3

5

2

Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення» для підготовчих, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку.Укл.Омельченко І.М.,Федорович Л.О. К.:НАПН,2016

Програма з корекційно-розвиткової роботи «Ритміка» для підготовчих, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку. Бабяк О.О.. К.2016

1,3,4 класи з ООП (інтелектуальні порушення)

3,4 класи

Розвиток мовлення

Соціально-побутове орієнтування

Ритміка

Лікувальна фізкультура

Факультативи   з інформатики (сходинки до інформатики)

4

2

1

1

1

Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення» для підготовчих, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку.Укл.Омельченко І.М.,Федорович Л.О. К.:НАПН,2016

Соціально-побутове орієнтування. Комплект навчальних програм за ред.. Макарчук Н.О.,1-4 класи. 2014.

Програма з корекційно-розвиткової роботи «Ритміка» спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з інтелектуальними порушеннями. Редько Л. О., Безкоровайна Л. А.,

Гладченко І. В. 2017

Програма «Сходинки до інформатики»

6,7 класи (ЗПР)

Підсилення інваріантної складової з української мови (6 кл.);

Хімії (7 кл.(

Розвиток мовлення

Корекція розвитку

Ритміка

1

0,5

1

1

2

Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення» для підготовчих, 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку.Укл.Омельченко І.М.,Федорович Л.О. К.:НАПН,2016

Програма з корекційно-розвиткової роботи «Корекція розвитку» (корекція особистісного розвитку) для 5-9 класів спеціальних ЗНЗ для дітей із затримкою психічного розвитку. Логвінова І.П., Кучеренко О.Ю., 2016

Програма з корекційно-розвиткової роботи «Ритміка» для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з інтелектуальними порушеннями. Редько Л. О., Безкоровайна Л. А.,

Гладченко І. В. 2017

5,7,9

класи зі зниженим слухом

5,7,9 класи

Підсилення інваріантної складової:

з української мови (5,7 кл.);

алгебри (9 кл.)

Розвиток слухового сприймання та формування вимови; 5 клас;

               7 клас;

               9 клас.

Ритміка;

1

1

10

6

4

2

Програма з корекційно-розвиткової роботи (КРР) «Розвиток слухового сприймання та формування вимови для дітей зі зниженим слухом» для 6-10 класів загальноосвітніх навчальних закладів (Федоренко О.Ф.,Автономова І.В., Різоль М.В., Коноваленко М.В.)

Програма КРР «Ритміка» для 5-10 класів   спеціальних ЗНЗ для дітей зі зниженим слухом (Вовченко О.А.)

5,6,7,8 класи з інтелектуальними порушеннями

Підсилення інваріантної складової з української мови

Соціально-побутове орієнтування

Розвиток мовлення

Лікувальна фізкультура

Ритміка

1

2

1

1

1

Програма КРР «Соціально-побутове орієнтування» для 5-10 класів спеціальних ЗНЗ для дітей з інтелектуальними порушеннями (Остапенко Л.І., Тарновська Л.І.)

Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення» для підготовчих, 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку.Укл.Омельченко І.М.,Федорович Л.О. К.:НАПН,2016

Програма з КРР «Лікувальна фізична культура» для 5-9 класів   для спеціальних ЗНЗ для дітей з ЗПР (Шеремет Б.Г., Сак Т.В., Соколова Г.Б., Маматова З.Р., Бабяк О.О., Мельниченко М.В.)

Програма КРР «Ритміка» для 5-10 класів спеціальних ЗНЗ для дітей з інтелектуальними порушеннями (Редько Л.О., Безкоровайна Л.А., Гладченко І.В.)

Освітній процес у спеціальних здійснюється відповідно дотипових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

 

Команда супроводу розробляє комплексну програму розвитку для кожної дитини з особливими освітніми потребами, що допомогає педагогічному колективу пристосувати середовище до потреб дитини.

Індивідуальна програма розвитку розробляється командою супроводу (заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент вчителя, психолог, вчитель- дефектолог та інші) із обов’язковим залученням батьків, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами. Вона містить загальну інформацію про учня, систему додаткових послуг, види необхідної адаптації та модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму та за потреби індивідуальний навчальнийплан.

Оформлення та ведення відповідної документації покладається на асистента вчителя.

Індивідуальна програма розвитку містить такі розділи:

Загальна інформація про дитину: ім’ята прізвище, вік, телефони батьків, адреса, проблема розвитку (інформація про особливі освітні потреби), дата зарахування дитини до школи та строк, на який складаєтьсяпрограма.Наявний рівень знань і вмінь. Група фахівців протягом 1-2 місяців (в залежності від складності порушення) вивчає можливості та потреби дитини, фіксує результатививчення:

  • її вміння, сильні якості та труднощі, стиль навчання (візуальний, кінестетичний, багатосенсорний та інші, особливо якщо один зі стилів домінує), у чому їй потрібнадопомога;

  • інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до навчання (відомості надані психолого-медико-педагогічною консультацією). Вся інформація повинна бути максимально точною, оскільки вона є підґрунтям для подальшого розробленнязавдань.

Частиною ІПР є індивідуальний навчальний план який затверджується керівником навчального закладу та переглядається двічі на рік з метоюкоригування.

Протягом всього навчального року здійснюється психолого-педагогічний, методичний супровід дітей з особливими освітніми потребами працівниками психологічної служби (практичним психологом, соціальними педагогами) закладу та педагогічними працівниками.

Практичний психолог школи надає систематичну консультативну допомогу педагогічним працівникам, які викладають в інклюзивних класах, у створенні сприятливих умов адаптації, психологічно комфортного перебування в учнівських колективах учнів з особливими освітніми потребами, вивчає стан адаптації.

Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки розумової працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.

Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. В індивідуальному навчальному плані передбачається від трьох до восьми годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, асаме:

корекція розвитку; розвиток мовлення;

лікувальна фізкультура (ритміка) ; соціально-побутове орієнтування;

розвиток слухового сприйняття та формування вимови таінші.

Такі години не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітнімипотребами.

Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідними вчителями-дефектологами та практичнимипсихологами.

Години виділені на проведення корекційно-розвиткових занять у зв’язку з відсутністю спеціалістів здійснюються у вигляді консультацій з відповідними педагогами на базі інклюзивного центруміста.

Особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально- пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.

Учні з ООП залучаються до позакласних і позашкільних заходів з урахуванням її інтересів, побажань, індивідуальних особливостей та стану їх здоров’я.

.

Розділ 6

Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій

 

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

сновними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес- конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчення та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІКкомпетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучаснійшколі.

Розділ 7

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

 

Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентностей); проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА іЗНО.

Розділ 8

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

 

Для виконання освітніх програм школи на 2019/2020 навчальний рікпередбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника (додатки).

Розділ 9 Структура навчального року

Відповідно до статті 15 (розділ ХІІ) Закону України «Про освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом середньої освіти у межах часу передбаченого програмою.

Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» - 29 травня 2020 року.

Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА, ЗНО).

Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом.

Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-х класів – остання декада травня 2020 року; для 9-х класів – календарний тиждень після закінчення навчального року.

Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій приймає педагогічна рада школи.

Школа працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя. Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 830 до 1505 і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором школи. Упродовж навчального дня проводяться дві великі перерви по 20 хвилин.

При складанні навчального плану на 2019/2020 навчальний рік будуть деталізовані окремі розділи освітньої програми.


 

Контактна інформація

Вулиця 28 Армії, 14  

Телефон: (0552) 35-27-94, 35-27-97

E-mail: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

           This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

Партнери

FREEhost.UA - украинский хостинг и аренда сервера

 Центральна дитяча бібліотека ім. Л. Українки